Значення
-
ІСКРОЗАТРИ́МНИК, -а, чол. Пристрій або елемент конструкції, призначений для запобігання викиду іскор з димових або вихлопних труб, а також для гасіння іскор у системах пожежної безпеки; іскрогасник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іскрозатримник, р. іскрозатримника, д. іскрозатримникові, з. іскрозатримник, о. іскрозатримником, м. іскрозатримникові, к. іскрозатримнику