Словник Української Мови
Буква
1. (про положення вух, рогів тощо) Піднято, напружено, зі збільшеною чутливістю; так, що свідчить про настороженість, пильність.
2. (перен., про людину або групу) У стані підвищеної уваги, готовності до дії або реагування на щось; пильно, зосереджено.
Приклад 1:
Вражало те, що й міліціонери, і сам Рибалко бояться, либонь, Андрія, тримаються супроти нього якось чудно, нашорошено, ніби пильнують його і в той же час намагаються від нього відмежуватися. Андрієві страшенно хотілося впіймати погляд Рибалка, подивитися йому в очі, але це не вдавалося — Рибалко уперто уникав зустрітися очима і, замаскувавшись у свою монументальну байдужість, сковзав поглядом мимо.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”