насельник

1. Той, хто живе, мешкає де-небудь, перебуває в якому-небудь місці; житель, мешканець.

2. Ченець, монах, який постійно живе в монастирі (зазвичай у протилежність до паломників або тимчасових гостей).

3. Застаріле: той, хто населяє, заселяє якусь місцевість; колоніст, поселенець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |