насадження

[nɑsɑdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням дієслів “насадити” і “насаджувати“; результат такої дії — розміщення, встановлення чогось на чомусь або насаджування рослин.

  2. (заст. та діал.) Те саме, що насадка — частина інструменту, знаряддя тощо, що насаджується на руків’я, держак.

  3. (част. у мн.) Сукупність рослин (дерев, чагарників, трав), штучно вирощених людиною на певній території; посадки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. насадження, р. насадження, д. насадженню, з. насадження, о. насадженням, м. насадженні, к. насадження

Більше записів