Древослів

Словник Української Мови

наривний

[nɑrɪʋnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Стосований до нариву, властивий йому; призначений для лікування наривів.

  2. Який спричиняє утворення наривів, гнійників.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наривний, р. наривного, д. наривному, з. наривного, о. наривним, м. наривнім

Більше записів