нарядність

1. Властивість за значенням прикметника “нарядний“; вишуканість, елегантність, прикрашеність (про зовнішній вигляд людини, одяг, інтер’єр тощо).

2. Святковий, урочистий вигляд; старанно прикрашений, вишуканий стан чого-небудь.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |