нарубка

1. Дія за значенням дієслова нарубати; результат такої дії — нарізані, порубані шматки чогось, переважно їжі (наприклад, м’яса, овочів).

2. (у спеціальному контексті) Розмітка, знаки (у вигляді зарубок), що робляться на чомусь для лічби, обліку або орієнтування.

3. (заст., діал.) Місце, де рублять або колють дрова; дровітня.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |