Словник Української Мови
Буква
1. Який поділений на частини за допомогою ріжучого інструменту (ножа, сокири тощо); порізаний.
2. Який має форму тонких пластів, скибочок, шматочків, отриманих різанням (про харчові продукти).
3. Техн. Який оброблений, виготовлений або розділений на частини методом різання.
4. Розм. Про людину, яка отримала різану рану; порізаний.
Приклад 1:
Серед тарелів та тарілок, де цю страву розкладено, стояло трохи квіток, лежав нарізаний хліб у трьох кошиках, стриміли зелені шийки вина та білі дзьоби карафок з горілкою. Коли посідали, стало тихо на мить, споживано перші шматки, потім повіяло тихим вітром стриманої розмови між сусідами.Степан старанно наливав собі та Риті.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”