Древослів

Словник Української Мови

нарозводити

[nɑrozʋodɪtɪ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові для позначення інтенсивної, часто безладної або надмірної діяльності, що призводить до заплутаної, хаотичної ситуації; накоїти, наробити безладу, натворити.

  2. У значенні “наговорити багато непотрібного, нісенітниці, набрехати”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нарозводити, р. нарозводитів, д. нарозводитам, з. нарозводитів, о. нарозводитами, м. нарозводитах, к. нарозводити

Більше записів