народоправець

[nɑrodoprɑʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Історична особа, яка брала участь у народовському русі (українському національно-визвольному русі другої половини XIX століття), член та/або прихильник товариств «Громада» або інших організацій народницького спрямування.

  2. Представник ідеології та практики народництва (народовства) — суспільно-політичного руху, що відстоював національні, соціальні та культурні інтереси українського народу, часто через просвітництво («хождення в народ»), літературну та наукову діяльність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. народоправець, р. народоправця, д. народоправцеві, з. народоправця, о. народоправцем, м. народоправцеві, к. народоправцю

Більше записів