Приклад 1:
Батько не мав ґрунтовної вищої освіти — закінчив у Москві Народний університет Шанявського. До революції працював акцизним чиновником, досить довго жив у Петербурзі, був членом українського братства, очолював Товариство народної тверезости.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
— дзявонiла, завчено‑мокро сковзаючись на ши‑плячих, проте все ж таки, “из уважения к объекту”, з укра‑їнської не злазячи, заїжджа, як i ти, київська iскуствоєдка з натренованою манерою раз у раз закладати пальчиками, дiйсно гарними, космики за вушко — жодна мистецька збiганка без них, рибок, не обходиться, надто там, де пахне артистично блядськими мужиками, роздратовано думала ти, бо тебе вже зачепило, тобi вже праглось його неподiльної уваги, тiльки ж не цвiкати йому в очi з цею дурочкою навзаводи: — Якийсь народний, е‑е, обряд?
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Приклад 3:
Колас Якуб (справжнє прізвище — Міцкевич Костянтин Михайлович; 1882—1956) — білоруський радянський письменник, народний поет БРСР (з 1926 p.), академік АН БРСР (з 1928 р.). В. Сосюра переклав три вірші Якуба Коласа («Киньте смуток!», «Відгук» і «Устінський горбок»).
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”
Приклад 4:
Купала Янка (справжнє прізвище — Лупевич Іван Домініковцч; 1882—1942) — білоруський радянський поет, народний поет БРСР (з 1925 p.), академік АН БРСР (з 1928 p.), академік АН УРСР (з 1929 р.). В. Сосюра переклав три вірші Янки Купали («Старі окопи», «Генапвале», «А ми собі сіємо й сіємо…»).
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”
Приклад 5:
1894 p.) — башкирський радянський поет, народний поет Башкирської АРСР (з 1964 p.).
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”