наркотин

[nɑrkotɪn] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (історичний медичний термін) Алкалоїд опіуму, ізомер кодеїну, що раніше використовувався в медицині як засіб для заспокоєння кашлю та як легкий снодійний засіб.

  2. (розмовно-жаргонне) Загальна, часто неточна назва для наркотичних речовин або препаратів, що викликають наркотичний ефект.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наркотин, р. наркотину, д. наркотинові, з. наркотин, о. наркотином, м. наркотині, к. наркотине

Більше записів