наркотичний

1. Який стосується наркотиків, властивий наркотикам; що містить наркотики або виробляється з них.

2. Такий, що має властивість наркотика — спричиняє пригнічення, збудження чи галюцинації, а також призводить до звикання та залежності.

3. Переносно: що викликає приємне заціпеніння, втрату почуття реальності, нагадує дію наркотика (про враження, стан тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Хаома персоніфікувався водночас як божество, як жрець і як наркотичний жертовний напій, який давав «силу всьому тілу», забезпечував «зцілення й перемогу над ворогом». Зберігся в зороастрійській міфології також культ Вайу — вітру, повітря.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |