1. Властивість за значенням прикметника “нарізний“; окремість, відокремленість, роздільність.
2. Мов. Категорія, що виражає спосіб існування предмета як окремої, дискретної одиниці, якій властива лічба (на противагу речовинності); дискретність.
нарізність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |