Значення
-
Те ж саме, що наріжний камінь — центральний, найважливіший камінь у конструкції склепіння або арки, що замикає кладку і забезпечує міцність усієї споруди; символічно — основа, фундамент чогось.
-
В архітектурі та будівництві — кам’яний, бетонний або цегляний блок, що укладається на вершині кута споруди, часто має декоративне оздоблення або відрізняється від іншої кладки.
-
У переносному значенні — ключовий, найважливіший елемент, на якому тримається ідея, теорія, система чи підприємство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наріжник, р. наріжника, д. наріжникові, з. наріжник, о. наріжником, м. наріжникові, к. наріжнику