нарамник

[nɑrɑmnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Частина традиційного українського жіночого одягу — широка, часто прикрашена вишивкою стрічка або деталь, що покриває плече та намітку (верхній одяг) у районі плеча.

  2. Елемент старовинного обладунка, що захищав плечі воїна, плечова частина кольчуги або лат.

  3. Рідше — частина упряжі (наплічник), що йде через грудь коня від хомута до гужів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нарамник, р. нарамника, д. нарамникові, з. нарамника, о. нарамником, м. нарамникові, к. нарамнику

Більше записів