нарамник

1. Частина традиційного українського жіночого одягу — широка, часто прикрашена вишивкою стрічка або деталь, що покриває плече та намітку (верхній одяг) у районі плеча.

2. Елемент старовинного обладунка, що захищав плечі воїна, плечова частина кольчуги або лат.

3. Рідше — частина упряжі (наплічник), що йде через грудь коня від хомута до гужів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |