наплічник

[nɑplit͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Спеціальна сумка або рюкзак, що кріпиться на плечах для перенесення вантажу, зокрема дитячий рюкзак для шкільних книг і приладдя.

  2. Застаріла назва для частини обладунків (лат, кіраси), що захищала спину воїна.

  3. У техніці — деталь, конструкція або пристрій, що кріпиться ззаду, на спині чогось (наприклад, сидіння, машини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наплічник, р. наплічника, д. наплічникові, з. наплічник, о. наплічником, м. наплічникові, к. наплічнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів