наральник

[nɑrɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (історичне) Частина старовинного військового спорядження, залізна смуга або пластина, що кріпилася на носі (наральнику) шолома для посилення захисту.

  2. (історичне, архітектурне) Декоративний елемент у вигляді вертикального гребеня або ребра на поверхні шатрового даху, зазвичай біля його вершини (наприклад, у дерев’яній архітектурі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наральник, р. наральника, д. наральникові, з. наральник, о. наральником, м. наральникові, к. наральнику

Більше записів