нарахування

1. Дія за значенням дієслова “нарахувати“; підрахунок, визначення кількості чогось, накопичення певних показників або сум.

2. Сума грошей, яка була обчислена та призначена до виплати або сплати (наприклад, заробітна плата, пенсія, штраф, відсотки).

3. Результат обчислення у вигляді певних цифрових даних, показників (наприклад, у бухгалтерії, статистиці).

Приклади вживання

Приклад 1:
Інтервал, до якого розраховується процентна ставка, має назву періоду нарахування. 332 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ 2001ð.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
Складні відсотки В довгострокових фінансовоФкредитних операціях, якщо відсотки не сплачуються одразу після їх нарахування, а приєднуються до суми боргу, для нарощення суми позики, як правило, застосовують складні відсотки. FV = PV ( 1 + R) n, де FV – сума, що накопичується до кінця nФго строку, PV – сума позики, R – річна ставка проценту.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 3:
Собівартість виробу 12 11 1 100 p n ii i i i ii aaСМ О П И З == ⎛+ ⎞ ⎛⎞=+ + + + + ⎜⎟ ⎜⎟⎝⎠⎝⎠∑∑ , 29 де видатки на амортизацію, обслуговування й експлуатацію, які припа- дають на один виріб, відповідно: Оi – устаткування, Пi – приладь, Иi – інструменту; Мi – видатки на матеріали, які припадають на один виріб за винятком вартості відходів; a1 – нарахування на видатки по зарплаті на соціальні потреби, %; a2 – накладні витрати, що нараховуються на витрати по зарплаті, %; p – номенклатура різних марок матеріалів на один виріб; n – кількість операцій, що проходить виріб при виготовлен- ні; Зi – видатки на заробітну плату, які припадають на один виріб. Коефіцієнт використання обладнання за основним технологіч- ним часом о шт T T Σ Σ η= , о шк шк T T Σ Σ η= .
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |