Древослів

Словник Української Мови

напувальник

[nɑpuʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (діал.) Те саме, що напувалка — невелика дерев’яна посудина (здебільшого видовбана з дерева) або металева миска, з якої напувають (поять) домашню птицю або молодняк худоби.

  2. (спец.) Пристрій, автоматизована система або спеціально обладнане місце для поїння тварин на фермах, у кошарах тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напувальник, р. напувальника, д. напувальникові, з. напувальника, о. напувальником, м. напувальникові, к. напувальнику

Більше записів