1. (діал.) Невеликий, неглибокий посуд для напування (годування) птиці або дрібної худоби; напувальниця, напувалка.
2. (діал.) Те саме, що напувало — пристрій або місце для напування тварин (наприклад, жолоб, корыто).
напусток
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |