Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* Н А ПУСТ , у, ч., заст. Напасть , наслання ; напуск . – Що ти все мовчиш і до мене , старої , й словом не обізвешся ? Може , тебе наврочено або напуст накликано? (Тют., Вир , 1964, 23).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напуста, р. напуст, д. напустам, з. напуста, о. напустами, м. напустах, к. напуста