напучування

1. Дія за значенням дієслова “напучувати“; повчання, настанови, які мають на меті вплинути на поведінку чи світогляд людини, часто з відтінком докору чи моралізаторства.

2. (у літературознавстві) Тенденція або стильова риса художнього твору, в якому явно переважає дидактичний, повчальний елемент, пряме висловлення моральних істин або соціальних ідей.

Приклади вживання слова

напучування

Приклад 1:
Для кожного з присутніх поет Л. мав окреме напучування. Хтось отримав традиційне «устань і йди», хтось поблажливе «ляж і лежи».
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”