напрямний

1. Який вказує напрямок руху, дії або розвитку; орієнтовний, провідний.

2. У техніці: деталь механізму або пристрій, що забезпечує певний напрямок руху інших частин (наприклад, напрямна рейка, напрямна втулка).

3. У переносному значенні: такий, що визначає основну лінію поведінки, діяльності; керівний, директівний (наприклад, напрямні ідеї, напрямні принципи).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик (True) |