напрямний
[nɑprjɑmnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який вказує напрямок руху, дії або розвитку; орієнтовний, провідний.
-
У техніці: деталь механізму або пристрій, що забезпечує певний напрямок руху інших частин (наприклад, напрямна рейка, напрямна втулка).
-
У переносному значенні: такий, що визначає основну лінію поведінки, діяльності; керівний, директівний (наприклад, напрямні ідеї, напрямні принципи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напрямний, р. напрямного, д. напрямному, з. напрямного, о. напрямним, м. напрямнім