напрямлений
[nɑprjɑmlɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що має певний напрямок, орієнтацію або сконцентрований на конкретній цілі, дії.
-
У фізиці та техніці — такий, що характеризується певним вектором руху, поширення або дії (наприклад, про напрямлений вибух, напрямлене випромінювання).
-
У переносному значенні — націлений на досягнення чітко поставленої мети, цілеспрямований (наприклад, про зусилля, політику).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напрямлений, р. напрямленого, д. напрямленому, з. напрямленого, о. напрямленим, м. напрямленім