напрямленість

1. Властивість за значенням дієслова “напрямляти(ся)” та іменника “напрямок“; наявність певного напрямку, орієнтації, цілеспрямованості.

2. (У психології, педагогіці) сукупність мотивів, інтересів, переконань тощо, що визначають ставлення людини до дійсності та її поведінку.

3. (У техніці, фізиці) характеристика пристрою, процесу або явища, що визначає його здатність діяти або поширюватися в певному напрямку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Напрямленість хімічних процесів …………………… 264 12.1 Ентропія ……………………………………………………………………………………………………………………………………. 264 12.2 Ентропія та імовірність ………………………………………………………………………………………………………………. 265 12.3 Характеристичні функції. Рівняння Гіббса – Гельмгольца ……………………………………………………………. 270 12.4 Енергія Гіббса ……………………………………………………………………………………………………………………………. 279 Тема 13.
— Невідомий автор, “Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |