напружування

1. Дія за значенням дієслова “напружувати” — стан фізичного або психічного зусилля, виснаження сил, концентрації.

2. (техн.) Підвищення міцності або стабільності конструкції шляхом створення внутрішніх сил; процес створення механічної напруги в матеріалі або деталі.

3. (перен.) Загострення, посилення (наприклад, ситуації, відносин, конфлікту).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ольга знов розгорнула книжку й почала читати, але, не звикши до наукових книжок, вона швидко втомилась од напружування своєї голови. Та книжка пригадувала їй лекції, котрі огидли їй ще в інституті.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |