Значення
-
(про людину) Наговорити багато пророцтв, передбачень, часто нездійсненних або сумнівних; надати своїм словам характеру пророцтва.
-
(переносно, розм.) Ненавмисно спричинити щось своїми словами, «накликати» якусь подію, сказавши про неї (зазвичай із негативним відтінком).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я напророчуся, ти напророчишся, він напророчиться, ми напророчимося, ви напророчитеся, вони напророчаться