направлений
[nɑprɑʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який має певний напрямок руху, розвитку або дії; орієнтований на конкретну ціль, мету.
-
У фізиці та техніці: такий, що характеризується певним вектором, рухом або дією вздовж заданої лінії (наприклад, направлений вибух, направлена антена).
-
У математиці: що стосується величини, що має не лише числове значення, а й напрямок (наприклад, направлений відрізок).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. направлений, р. направленого, д. направленому, з. направленого, о. направленим, м. направленім