Значення
-
Властивість за значенням дієслів “направити” та “направляти“; дія або стан, що виражає орієнтацію, рух або розвиток у певну сторону, до певної мети або об’єкта.
-
Основна ідея, тенденція або зміст чого-небудь; загальний сенс, що визначає сутність явища, процесу, твору тощо.
-
У психології та педагогіці — сукупність інтересів, прагнень, ідеалів особистості, що визначають мотиви її поведінки та діяльності.
-
У техніці, фізиці — характеристика вектора, силової лінії, дії приладу тощо, що вказує на сторону, в якій вони діють або проявляються.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. направленість, р. направленості, д. направленості, з. направленість, о. направленістю, м. направленості, к. направленосте