направленість

[nɑprɑʋlɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням дієслів “направити” та “направляти“; дія або стан, що виражає орієнтацію, рух або розвиток у певну сторону, до певної мети або об’єкта.

  2. Основна ідея, тенденція або зміст чого-небудь; загальний сенс, що визначає сутність явища, процесу, твору тощо.

  3. У психології та педагогіці — сукупність інтересів, прагнень, ідеалів особистості, що визначають мотиви її поведінки та діяльності.

  4. У техніці, фізиці — характеристика вектора, силової лінії, дії приладу тощо, що вказує на сторону, в якій вони діють або проявляються.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. направленість, р. направленості, д. направленості, з. направленість, о. направленістю, м. направленості, к. направленосте

Більше записів