1. Властивість за значенням дієслів “направити” та “направляти“; дія або стан, що виражає орієнтацію, рух або розвиток у певну сторону, до певної мети або об’єкта.
2. Основна ідея, тенденція або зміст чого-небудь; загальний сенс, що визначає сутність явища, процесу, твору тощо.
3. У психології та педагогіці — сукупність інтересів, прагнень, ідеалів особистості, що визначають мотиви її поведінки та діяльності.
4. У техніці, фізиці — характеристика вектора, силової лінії, дії приладу тощо, що вказує на сторону, в якій вони діють або проявляються.