Словник Української Мови
Буква
1. Дати комусь випити рідини, змусити когось пити; вживається також у переносному значенні — наситити, просочувати вологою.
2. Приготувати напій шляхом заварювання, настоювання або розчинення чогось у рідині (наприклад, чай, каву).
3. Розм. Напоїти алкогольним напоєм, споїти.
Приклад 1:
Обличчя у Василя зосереджене, видно, відчуває весь тягар відповідальности: саме він має напоїти чимось теплим усю промерзлу й відсирілу братію. І — о диво!
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
25.12.1931 Kosmos Зринає він, дзвінкий і розмаїтий, На шістдесят земних коротких літ З грузького дна — латаття ніжний цвіт, Щоб нам жагу безмежну напоїти… Як тішать нас озера, гори, квіти, Роса, і теплий грім, і шепіт віт — І людська творчість підіймає міт У саме небо, зорями розшите. Та скоро попіл сутінних обслон Спадає; глушить веселковий тон Думок, жадань та щирого завзяття.
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”
Приклад 3:
То падають дрiбненькi горошинки, щоб напоїти землю невеселим сумом.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”