Словник Української Мови
Буква
1. Який містить у собі значну кількість рідини, насичений нею; вологий, мокрий.
2. Який просочений, пройнятий якоюсь рідиною (часто з додаванням ароматичних, смакових або лікувальних речовин).
3. Переносно: пройнятий, сповнений якихось почуттів, настроїв, якостей.
Приклад 1:
Другого ж дня вранці Комаха, напоєний гіркою прикрістю своєї невдалої мандрівки, вирушив з Могилева назад до Києва. У своїй кімнаті, у сталій звичайній обстанові, він почував себе певніше.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”