наповнюваність

[nɑpoʋnjuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість об’єкта, який можна наповнювати; місткість, об’єм.

  2. Ступінь заповнення об’єкта чим-небудь; насиченість, концентрація.

  3. У лінгвістиці — характеристика тексту, мовлення, що визначається кількістю змістовної інформації, яка міститься в одиниці тексту або часу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наповнюваність, р. наповнюваності, д. наповнюваності, з. наповнюваність, о. наповнюваністю, м. наповнюваності, к. наповнюваносте

Більше записів