наповнювач

Значення

1. Те, що служить для заповнення, наповнення чогось, надаючи об’єму, форми або певних властивостей (наприклад, наповнювач для подушки, наповнювач для полімерних матеріалів).

2. У харчовій промисловості — інгредієнт або добавка, що використовується для збільшення об’єму чи маси продукту, часто з метою здешевлення (наприклад, соєвий білок, крохмаль).

3. У лінгвістиці — слово або словосполучення, що не несе самостійної смислового навантаження в реченні, але заповнює певну синтаксичну позицію або використовується для зв’язку.

4. У техніці та виробництві — речовина (часто у вигляді порошку, волокон, гранул), що вводиться до складу композитного матеріалу (пластмаси, бетону, гуми) для поліпшення його механічних, технологічних чи економічних характеристик.

Правопис та відмінювання