1. (діал.) Наполегливо просити, благати когось про щось; докучати проханнями.
2. (діал.) Примушувати, змушувати когось робити щось; тиснути, чинити напір.
напорювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови