Значення
-
(діал.) Наполегливо просити, благати когось про щось; докучати проханнями.
-
(діал.) Примушувати, змушувати когось робити щось; тиснути, чинити напір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я напорюю, ти напорюєш, він напорює, ми напорюємо, ви напорюєте, вони напорюють