Властивість за значенням прикметника “напористий“; рішучість, енергійність у досягненні мети, часто з відтінком настирливості.
напористість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Правда, Дон-Жуан він був примітивний, як сільські куркульські парубки або російські купчики: «Моему-де праву не препятствуй!» Але справа не в тому, справа в тому, що натурою я був схожий до Наталі, а в Саві її, мабуть, захопила його емоціональна первісність, сила і напористість, яких у мене не було. Я був ніжний і ніяковий, і навіть Наталя часто читала мені марксистські нотації за мою розхристаність і непокірність певним догмам, в які вона свято, як начотниця, вірила, не розглядаючи їх крилато, в дії, в зв’язку з життям.
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”
Частина мови: іменник (однина) |