1. У знач. “наполювати” (перехідне дієслово): здобути, добути полюванням певну кількість когось, чогось; наловити.
2. У знач. “наполюватися” (неперехідне дієслово, розм.): вдовольнитися полюванням, надовго задовольнити свою пристрасть до полювання.
Словник Української Мови
Буква
1. У знач. “наполювати” (перехідне дієслово): здобути, добути полюванням певну кількість когось, чогось; наловити.
2. У знач. “наполюватися” (неперехідне дієслово, розм.): вдовольнитися полюванням, надовго задовольнити свою пристрасть до полювання.
Відсутні