1. (розм.) Наговорити багато непотрібного, нісенітниць, пустих слів; набрехати.
2. (діал.) Наплісти, наговорити неправди; оббрехати когось.
наполоти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Наговорити багато непотрібного, нісенітниць, пустих слів; набрехати.
2. (діал.) Наплісти, наговорити неправди; оббрехати когось.
Відсутні