наполеонізм

1. Сукупність політичних, соціальних та адміністративних принципів, ідей і практик, характерних для правління Наполеона I Бонапарта, що включають централізацію влади, створення сильної бюрократичної системи, кодифікацію законів (наприклад, Кодекс Наполеона), а також агресивну зовнішню політику, спрямовану на гегемонію та експансію.

2. Політична система або режим, що наслідує або відтворює авторитарні риси правління Наполеона I, зокрема культ сильної особистості лідера, зосередження всієї влади в одних руках при формальному збереженні деяких інститутів.

3. (У переносному значенні) Прагнення до завоювань, загарбницької зовнішньої політики, схильність до авантюризму у боротьбі за владу та славу за зразком Наполеона Бонапарта.

4. (Іст.) Суспільно-політичний рух у Франції та деяких інших країнах у XIX столітті, спрямований на відновлення на владі династії Бонапартів та принципів Першої та Другої Французької імперій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |