наполеон

1. Особисте ім’я та прізвисько французького державного і політичного діяча, полководця Наполеона I Бонапарта (1769–1821), імператора Франції у 1804–1815 роках.

2. Назва багатошарового тістечка з листкового тіста, просоченого зазвичай заварним кремом, присипаного крихтою.

3. Назва азартної карткової гри, різновиду пасьянсу.

4. Рідкісна вживана назва золотої монети Франції вартістю 20 франків, карбуваної за Наполеона I та пізніше.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я відповідала на це, що Венецію змушені були заснувати втікачі, рятуючись на островах від гуннів та ланґобардів; що візантійські впливи з раннього середньовіччя дотепер тут відчутні; що все золото світу пливло сюди протягом століть; що Венеції боялися всі без винятку у Старому Світі включно з вікінґами та сельджуками; що тільки Наполеон зумів позба­ вити її дівоцтва; що ояснений палац позаду нас — то, власне, і є Ка’д’Оро, де у внутрішньому дворі, вимощеному цеглою, з рудими стінами, на тлі яких вимальовуються біло мармурові сходи, влітку 86-го року я бачила живого єдинорога, а був то єдиноріг тужноголосий, себто unicornis absurdus — майже ніде не згадуваний і не описуваний напівпримарний підвид, — і він торкнувся мого лона; що я тільки зараз помітила, наскільки в нього, Респондента, довгі красиві пальці.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Положення військової політики використовував Наполеон, а через полонених французьких генералів, зокрема Жоміні логістика стала відома в Росії.
— Невідомий автор, “069 Mlr1”

Частина мови: іменник (однина) | Рівень: A1