1. Який перебуває у стані сильного натягу, напруження; туго натягнутий.
2. Перен. Напружений, занадто зосереджений, позбавлений природності та свободи.
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у стані сильного натягу, напруження; туго натягнутий.
2. Перен. Напружений, занадто зосереджений, позбавлений природності та свободи.
Приклад 1:
Там же, напнутий із волових шкір, жовтів намет Лободи, а намети Шаули, Шостака та Наливайка туманилися повстю по цей бік церкви, як іти до Куріпочки. На церкві крізь тріпочучі крильця нічних метеликів тьмяно світив золотий п’ятківський хрест.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”