1. Стан або властивість об’єкта, що є лише частково замкненим, із обмеженим зв’язком із зовнішнім середовищем.
2. У географії та океанології — характеристика водного басейну (наприклад, моря), який має обмежене сполучення з океаном або сусідніми морями через вузькі протоки, що призводить до особливостей його гідрологічного режиму.
3. У техніці та фізиці — властивість системи, контуру або простору, який не є повністю ізольованим, але має суттєві обмеження для вільного обміну речовиною, енергією або інформацією.