Значення
-
(металургія) Технологічна операція термічної обробки металу, що полягає в його нагріванні та подальшому охолодженні з певною швидкістю для отримання структури, проміжної між загартованою та відпущеною, з метою зменшення внутрішніх напружень та досягнення оптимального співвідношення міцності та в’язкості.
-
(техн.) Процес часткового, неповного загартування матеріалу (наприклад, сталі) або виробу, коли твердість і міцність підвищуються, але не до максимально можливих значень, характерних для повного загартовування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівзагартовування, р. напівзагартовування, д. напівзагартовуванню, з. напівзагартовування, о. напівзагартовуванням, м. напівзагартовуванні, к. напівзагартовування