1. (У математиці, зокрема в алгебричній топології та теорії гомотопій) такий, що має структуру, проміжну між симпліціальною та косимимпліціальною, де визначені лише деякі операції обличчя та виродження, або що стосується напівсимпліціальних множин (напівсимпліціальних об’єктів у категорії).
2. (У математиці) властивий або стосовний напівсимпліціальній множині — комбінаторній структурі, що узагальнює поняття симпліціальної множини, ослабляючи умови узгодженості для операцій обличчя.