Значення
-
(у математиці, фізиці) Такий, що має один кінець або одну межу, тоді як інша сторона простягається необмежено; нескінченний в одному напрямку.
-
(у техніці, інформатиці) Такий, що характеризується необмеженим продовженням лише з одного боку, наприклад, про структуру даних або сигнал.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівскінченний, р. напівскінченного, д. напівскінченному, з. напівскінченного, о. напівскінченним, м. напівскінченнім, к. напівскінченний