напівскінченний

1. (у математиці, фізиці) Такий, що має один кінець або одну межу, тоді як інша сторона простягається необмежено; нескінченний в одному напрямку.

2. (у техніці, інформатиці) Такий, що характеризується необмеженим продовженням лише з одного боку, наприклад, про структуру даних або сигнал.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |