Значення
-
Фізико-хімічна властивість речовини, що характеризує її здатність частково розчинятися в певному розчиннику при заданих умовах, утворюючи насичений розчин.
-
(У хімії та фармакології) Кількісний показник, що виражає масу речовини, здатної розчинитися в одиниці об’єму розчинника для утворення насиченого розчину за конкретної температури.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напіврозчинність, р. напіврозчинності, д. напіврозчинності, з. напіврозчинність, о. напіврозчинністю, м. напіврозчинності, к. напіврозчинносте