напівпричиненість

[nɑpiʋprɪt͡ʃɪnɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У філософії та логіці — стан або властивість бути лише частковою причиною явища чи події, коли для настання наслідку необхідне додавання інших факторів або умов.

  2. У лінгвістиці — граматична або семантична категорія, що виражає неповну або опосередковану участь суб’єкта в здійсненні дії, часто пов’язана зі значенням дієслів або конструкцій, що позначають спричинення не в повній мірі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівпричиненість, р. напівпричиненості, д. напівпричиненості, з. напівпричиненість, о. напівпричиненістю, м. напівпричиненості, к. напівпричиненосте

Більше записів