1. Властивість або стан об’єкта, освітленого не повністю, а лише частково; недостатнє, слабке освітлення.
2. У переносному значенні — недостатність знань, поверхнева, неповна освіченість у певній галузі.
напівосвітленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |