1. У математиці, зокрема в функціональному аналізі — функціонал, заданий на векторному просторі, що має властивості норми, але не обов’язково задовольняє умову: якщо норма вектора дорівнює нулю, то вектор — нульовий.
2. У техніці та стандартизації — проміжний, тимчасовий або неповний нормативний документ (стандарт, технічна умова тощо), що діє до прийняття повної норми.