Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що лише частково втратив дикість, не до кінця приручений або одомашнений; що має ознаки як дикої, так і свійської тварини.
2. Переносно: про людину — некультурний, невихований, грубий; що живе в примітивних, близьких до природних умовах.
3. Бот. Про культурні рослини — такий, що здичавів або росте без догляду.
Приклад 1:
Намагалися пізні дзьомонці культивувати й напівдикий рис, однак без налагодженої іригаційної системи (запозиченої пізніше у Кореї та Китаю) раннє японське рисівництво зазнало краху. Зернові культури вимагали кращого догляду, мали меншу абсолютну врожайність, швидко виснажували землі й для збереження врожайності потребували застосування елементів сівозміни.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”